Знаєш, ти мені колись була приснилась, ніби опинились ми з тобою поза часом. Ми жили століттями, давно назад. Це було. А може і приснилось…

Ти немов в минулому, давно живеш. Все ще віриш в чисте і прекрасне, в ніжність ту, що оповила сенс життя, в щирість, ласку, доброту. Ти гадаєш, що оточення не зле. Виправдовуєш, що душі в декого страждають. Впевнена, що зробиш все можливе, візьмеш фарби й розфарбуєш кольорами світлими усе, усіх навколо зробиш «чистими».

Хтось говорить, що життя складне, ти ж упевнена воно простіше-всього. Віриш в мрію, диво, чудеса. Хто ти?

Дівчина із іншого життя?

Уляна Пекелей

Фото: Ігор Букай